Опір інноваціям: як розпізнати та зменшити «гальмівний шлях»

Довгий гальмівний шлях під час аварії говорить про те, що ваша машина мчала занадто швидко. Так само, як висока швидкість на дорозі значно підвищує ризик зійти з потоком вічності та зустрітися з вашими померлими родичами, висока швидкість у впровадженні інновацій може призвести до їх швидкої загибелі.

Про те, як розпізнати надмірний темп інновацій і подолати опір власного персоналу, читайте в нашій статті нижче.

Інновації в офісних просторах: приклад

Нещодавно мені трапилася стаття про новий метод організації офісного простору від компанії Philips. Так звана «Концепція інновацій у робочому просторі» (workplace innovation – WPI) реалізована в місті Х за принципами, які раніше успішно впроваджували в офісах Philips у Нідерландах, Індії, Норвегії, Сінгапурі, Туреччині, Швеції, Бразилії та Португалії.

Суть концепції полягає в тому, що кожен співробітник може вибирати робоче місце залежно від планів на день. Офіс поділено на зони для індивідуальної та командної роботи, відпочинку, зустрічей і нарад. Деякі співробітники частину часу проводять на зустрічах або працюють віддалено. Щоб усі робочі місця були задіяні, у новому офісі Philips їх менше, ніж співробітників (400 місць на 600 працівників). На думку команди Philips, такий підхід дозволяє ефективніше використовувати робочий простір і обладнання, планувати час і визначати місце роботи. Співробітники з різних підрозділів більше спілкуються між собою, що покращує атмосферу в колективі.

У моїй свідомості консультанта, який звик працювати «на колінах» – у потягах, літаках, готелях та інших екстремальних умовах, цей офіс здається дивом. Багато хто мріє про це. Але не кожен може собі дозволити такий офіс.

Це ж «свідомість консультанта» підказує, що не все так просто в «датському королівстві», адже існує така річ, як опір змінам. Довіряй, але перевіряй. Йду в Google шукати відгуки про систему WPI. І що я знаходжу?

mad_mudrok: Людині притаманно мати свою територію, постійна ротація місць – це явний стрес, нехай і не сильний, але достатній. Особисто мені неприємно працювати в умовах, коли я приходжу на роботу і не знаю, де буду сидіти, хто буде поруч тощо. Я вже не кажу про те, що терпіти не можу «чисті» безособові робочі місця.

Andy: Якщо так піде далі, можна буде мінятися не тільки місцями, а й одягом, взуттям, автомобілями та ще Бог знає чим, поступово перетворюючись на хобітів. Зарплатою мінятися не пробували? Здається мені, що після цього найвищим тріумфом повної свободи й демократичного ставлення до роботи буде пропозиція співробітникам роздягнутися і викласти свої спільні фотографії в інтернет. Якийсь журнал в Англії це практикував, і тираж відразу виріс.

Uneasiness: Мда, страшна річ: дизайнери та інноватори керують роботою…

І так далі, 95% коментарів у такому ж дусі.

Форми та види опору змінам

Тут, звісно, варто розуміти, що опір інноваціям (читай: змінам) – це природний процес. Опір є частиною людської природи. Ми завжди обираємо «перевірене та стабільне», навіть якщо «нове та невідоме» обіцяє більше вигоди.

У робочому середовищі опір набуває таких форм:

• Заперечення проблем і необхідності змін
• Індиферентність – відсутність інтересу до успіху змін
• Демонстрація некомпетентності (свідомо або несвідомо)
• Скептицизм щодо важливості змін і здатності менеджерів активно їх впроваджувати
• Песимізм
• Нетерпимість до швидкості процесу

Ви, напевно, не раз чули такі фрази:

• Це у нас уже є
• У нас це не вийде
• Це не вирішує наших головних проблем
• Є інші пропозиції
• Ще рано / передчасно
• Це безглуздо
• Це правда, але не для нас
• Здається, це гарна ідея, але…
• Ми завжди це робили
• Я не люблю впроваджувати чужі ідеї
• Якість погіршиться
• У нас все добре
• Ми впевнені, що це не працює
• Ми все про це знаємо
• Це не підходить нашому менталітету

Опір інноваціям/змінам буває настільки сильним, що якщо не попередити цей процес вчасно, ви ризикуєте поставити під загрозу всі свої досягнення.

Інновації в державному устрої: приклад

Ще один приклад: Грузія і уряд Міхеїла Саакашвілі з їхніми неймовірними реформами.

За перші два роки реформ Грузія стрибнула зі 137 місця в світовому рейтингу за легкістю ведення бізнесу на 11. Останні два роки вона стабільно займає 8 місце у світі, випереджаючи такі країни, як Франція, Британія, Швеція, Канада. Для порівняння: Україна в цьому рейтингу на 112 місці, Росія – на 92, Білорусь – на 63 (повний список країн знайдете за посиланням: http://www.doingbusiness.org/rankings).

У країні, що за останні 20 років пережила кілька війн, досягнуто неймовірних результатів. Щоб підтвердити свої слова, хочу показати вам цю фотографію.

Фото зроблене нами кілька тижнів тому в так званому «Домі юстиції» (також відомий як Public Service Hall). У ході впровадження реформ такі будинки з’явилися в кожному місті. У цьому закладі ви зможете здійснити будь-яку необхідну операцію, пов’язану з державною реєстрацією: реєстрація дитини, шлюбу, автомобіля, компанії, отримання ліцензії тощо. Час, необхідний для реєстрації, теж вражає:

• Реєстрація новонародженого – 15 хвилин
• Реєстрація шлюбу – 15 хвилин, попередньої черги немає
• Реєстрація компанії – 1 день або 40 хвилин (залежно від вашої платоспроможності)
• Реєстрація автомобіля – 10 хвилин, отримання номерних знаків – 20 хвилин.

Більшість звичних для нас ліцензій відсутні. Санепідемстанція зникла як вид, разом із нею зникли і хабарі, які з нею асоціювалися.

Вражає? Нас – дуже. Наша команда реєструвала «дочку» в Україні та в Грузії. В Україні цей процес у нас зайняв 1,5 місяця. У Грузії – 1 день. Ба більше, для реєстрації компанії в Грузії не потрібен був ані грузинський паспорт, ані дозвіл на проживання, ані тимчасова реєстрація (яка тут просто відсутня).

«Місцеве населення повинно з трепетом і повагою ставитися до Саакашвілі», – скажете ви? Аж ніяк! Ставлення до нього та його реформ, за нашими спостереженнями, вкрай негативне. Як каже він сам: «Я знав, що ми впроваджуємо зміни занадто швидко. Це як плисти на дошці для серфінгу: чим вища швидкість, тим більше шанс, що хвиля тебе накриє.»

Коли зміни зайшли в глухий кут: хто винен і що робити?

Ніхто не винен. Як я вже говорила раніше: опір будь-яким змінам – частина нашої людської природи. Скажу більше, якщо ви упустили контроль за процесом і ваші колеги сприйняли зміни як значну негативну подію, їх переживання проходитиме за так званим «циклом горя» (дивіться схему нижче).

Вихід з «циклу горя» не завжди простий і швидкий, тому приділення належної уваги управлінню процесами змін – це необхідний і найперший крок.

Що допоможе подолати опір?

Для подолання опору зазвичай використовують такі методи:

• Навчання та надання інформації.
• Залучення до участі в проекті.
• Стимулювання та підтримка.
• Переговори та домовленості.
• Кадрові переміщення та призначення.
• Завуальовані та відкриті способи примусу.

Останній спосіб, на жаль, часто зустрічається, але на практиці не є найефективнішим.

Про опір змінам команда проєкту повинна подумати задовго до його впровадження. План подолання опору – такий же необхідний перший крок, як і складання бюджету.

Більш детальну інформацію про роботу з опором ви можете отримати на будь-якій з наших тренінгових програм. Цю тему можна розкрити як у рамках програми з «Бережливого управління та 6 сигм», так і окремим тренінгом.

Автор статті: Яна Деменко, «Інту Ефект»