Приставки почали з’являтися після того, як з’явилися функціональні магнітно-резонансні томографи (скорочено – фМРТ), і досліджувати когнітивні процеси людини стало легше. [0]

У 90-х роках з’явилися перші дослідження у галузі, які отримають «робочу назву» – нейромаркетинг.

Перші дослідження:

1. Coca-Сola vs Pepsi

У 2004 році молода галузь стає популярною і відомою в основному через експеримент «Кока-кола проти Пепсі», який був проведений у 2002 році.

У цьому дослідженні вчені досліджували, як культурні установки впливають на вподобання до видимо ідентичного продукту. Учасникам давали спробувати напої, а потім вони проходили фМРТ-сканування. У першому випадку учасники не знали, що саме вони п’ють (сліпий тест), а в другому випадку їм повідомляли, який напій вони споживають.

У випадку з Pepsi активізувалася так звана зона винагород, а в разі з Coca-Cola – зона, що відповідає за ностальгію та емоційну прив’язаність. Іншими словами, людям більше подобалося пити Pepsi, тоді як вони вірили, що вони віддають перевагу Cola.

З цих результатів вчені зробили припущення, що імідж бренду Coca-Cola має домінуючий вплив. [2]

Отже, у сфері нейромаркетингу з’явилася перша відгуків і зацікавленість.

2. 7 секунд.

У квітні 2008 року науковий світ збурив інший новий звіт: «Більшість процесів у нашому мозку відбуваються автоматично без участі нашої свідомості«, – так повідомляли вчені з інституту Макса Планка, – «мозкова активність передбачає рішення за 7 секунд до його прийняття«[1].

• Мозкова активність передбачає рішення за 7 секунд до його прийняття

Зі звіту професора Dr. John-Dylan Haynes, Bernstein Center for Computational Neuroscience, Berlin [1]

ОГО, а свободы воли то у нас может быть и нет …

Может мы вообще ничего не выбираем?

Про те, що мозок самостійно регулює роботу внутрішніх органів, ми вже знали, але щоб він також робив вибір за нас?! – це щось нове

Tweet

І де, взагалі, свідомість?

Можливо, її і не було взагалі?

Одним словом, це було новиною величезного масштабу.

Давайте я трохи перекладу на людську мову. Ось ви прийшли до супермаркету за шоколадкою, повертаєте голову до полиці, дивитесь на неї. Долі секунди достатньо, щоби мозок визначив вам ту, яку ви оберете… А потім до вас приходить думка: «Отож, що мені вибрати?». Але, на жаль, все вже вирішено, і скільки б ви не застосували логіку, рішення давно ухвалено. 7 секунд – це величезна різниця!

Маркетинг та нейронаука.

Отже, нейромаркетинг – це той же маркетинг, що за допомогою різних методів дослідження вивчає споживацьку поведінку, тільки зараз він робить це з використанням сучасних методів когнітивної психології та найновіших знань у нейробіології, не говорячи вже про модні техніки, такі як фМРТ. Простіше кажучи, тепер у маркетингу з’явилася дуже реальна можливість зануритися у ваш мозок та докладно розібратися:

1. які емоції викликає певний продукт;
2. як мозок приймає певне рішення;
3. чи дійсно ви готові купувати конкретний товар;
4. що потрібно зробити, якщо ви не готові його купувати;
5. і таке інше.

Раніше, щоби дізнатися це, проводились соціологічні дослідження та фокус-групи. Проблема з ними полягає в тому, що вони не завжди точні. Частково через те, що, як казав герой Х’ю Лорі, доктор Хаус: «Всі брешуть!». Іноді їх учасники брешуть, наприклад, щоби справити враження на інтерв’ювера або іншого учасника. В інших випадках вони можуть брехати навіть не усвідомлюючи цього. Все це ускладнює як соціологічні дослідження, так і фокус-групи. Зараз же можна просто помістити групу людей у фМРТ і «заглянути їм у мозок», щоби зрозуміти їхні справжні мотиви у тому чи іншому виборі.

У нейромаркетингу зараз проводиться багато цікавих наукових досліджень, але поки ця галузь не так широко поширена через свою високу вартість. Апарати фМРТ коштують мільйони, а година використання апарату в дослідженні може досягати 1000 євро. Результати досліджень є відкритими, але не завжди їх можна реплікувати у своїй країні, оскільки реакції нейромереж можуть значно відрізнятися в залежності, наприклад, від культурного середовища (можна припустити, що мозок китайця і фіна ймовірно буде реагувати по-різному на один і той же продукт).

Психологія та нейронаука

Нейропсихологія – не нове явище, але відносно нова назва. Можна сказати, що вона виникла на перетині психології та неврології. Неврологи Карл Верніке та Поль Брок, досліджуючи мозок ще в 19 столітті, виявили відділи, що беруть участь у розумінні та формуванні мови. Розвиваючись, неврологія додавала психології досліджень та інструментів.

Але дослідження за допомогою функціональної МРТ (фМРТ) та конкретне дослідження Інституту Макса Планка (щодо 7-секундної різниці) [1] ставлять психологів у деяку ступінь збентеження. Багато з того, що створювалося протягом понад 100 років, тепер переосмислюється.

«Трохи покори: ми знаємо, що мозок є джерелом розумового життя, але ми не маємо жодного реального розуміння того, як фізичний об’єкт, шматок м’яса, може призвести до свідомого досвіду», – каже у своїх лекціях Пол Блум, професор Єльського університету.

Трохи покори: ми знаємо, що мозок є джерелом розумового життя, але ми не маємо жодного реального розуміння того, як фізичний об’єкт, шматок м’яса, може призвести до свідомого досвіду

Пол Блум, профессор психологии Йельского университета

Він називає перспективу розвитку знань у цій галузі з одного боку – залякуючою. Каже, ми знаємо, що наш розум – це продукт нашого мозку, але ще досі ми мало розуміємо ці процеси. А ряд фахівців в той же час уже турбує перспектива зникнення професії.

З іншого боку, Пол Блум вважає перспективу позитивною та обнадійливою, оскільки у кінцевому підсумку ми зможемо розуміти дуже важливі аспекти себе, а також те, чому формуються наші емоції, наше розуміння правильного та неправильного, наші переконання.

Мені особисто здається, що це новий цікавий етап для психології. Так само, як колись доводилося спростовувати теорії Зигмунда Фрейда, сьогодні психологам доведеться переглянути їхні поточні теорії та практики. В кінці кінців, невеличке прибирання психології від псевдонаукової ізотерики, якою звикли займатися молоді психологи, потенційно може зробити її сильнішою та відкрити нові перспективи.

Менеджмент та нейронаука.

Якщо ми можемо зв’язати нейробіологію з маркетингом, чому б не зв’язати її з менеджментом?

Докладне розуміння:

як насправді реагує мозок людини на певні зміни;

як він реагує на певну поведінку;

як, в яких ситуаціях і чому ми створюємо групи;

чому з деякими людьми ми співпрацюємо краще, ніж з іншими;

і, нарешті, яка послідовність процесів буде найбільш ефективною?

Це дуже добрі питання, відповіді на які було б цікаво отримати від найвдосконалої машини в Універсумі – мозку.

Нові дослідження можуть значно просунути нас у технологіях управління. І я бачу велике майбутнє саме тут.

Мені особисто дуже цікава ця тема, я слідкую за новими дослідженнями і, безперечно, буду тут щось для вас переказувати!

Залишайтеся на зв’язку, підписуйтеся в соціальних мережах, залишайте коментарі, розсилайте теми тим, кому це може бути цікаво, задавайте питання. Усе це дуже допомагає розуміти зацікавленість у темі та структурувати думки на майбутнє. Дякую, що завітали!

І ось кілька посилань для тих, кому цікаво копнути трохи глибше:

[0] Як працює функціональна МРТ і як виглядає знімок функціональної МРТ, можна прочитати тут – https://ru.wikipedia.org/wiki/Функциональнаямагнитно-резонанснаятомография

[1] Оригінальна новина про результати дослідження –https://www.mpg.de/research/unconscious-decisions-in-the-brain

[2] Опис та результати дослідження Пепсі проти Кока-Коли –https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15473974/