Згадується один мій прекрасний клієнт: серйозна така фабрика зі сфери авіа виробництва. Проводжу тренінг. Збирається на тренінг весь менеджмент на чолі з генеральним директором.
Питаю: “Що робите зазвичай, коли знаходите оцей вид втрат?”
“Штрафуємо!”, – дуже бодренько та дуже впевнено, наперед за всіх відповідає генеральний.
“Добре”, – кажу – “це єдина правильна відповідь для вас?”
“Авжеж!”, – додає директор.
“Прекрасно, дивіться”, – продовжую я, – “в мене, відповідно до контракту з вами, мала би бути на рахунку зараз передплата в 50% з вашої сторони. Та ще й до мого прильоту у ваше місто. Натомість, я стою тут перед вами, працюю, а на рахунку ще ні цента…”.
В цей час всі починають сміятися, я продовжую: “Як мені поступити? Накласти на вас штраф? Який штраф буде справедливим? А головне, як ви при цьому будете себе почувати?”
Ми всі посміялися, я знайшла правильні слова, щоби не принизити босса, він це прийняв з гумором. Разом ми продемонстрували, що босс – це теж людина. З цього моменту всі в команді вже відчували дружню атмосферу, всім вже було легше висловлювати свої думки та ідеї. А головне, вже пообіді я отримала повідомлення від нашої бухгалтерки, що передплата зайшла на рахунок. Жартую, це було не головне.
Я приїхала в ту компанію навчити людей використовувати та розуміти бережливе виробництво, проте, як це часто буває, я починала з того, щоби знести кордони між “великим боссом” та підлеглими. Цей кордон є майже завжди. І з цим кордоном, не буде жодного чесного діалогу, ми не намалюємо процесу яким він є насправді, не знайдемо реальні джерела втрат компанії та ніколи не побудуємо реалістичного плану змін чи дорожньої карти. І так порторюється в кожному тренінгу. Доки існує цей кордон, буде страх людей відкрити рота в обговоренні, великий босс буде домінувати та нав’язувати своє бачення, я буду “битися головою об стіну”, як ітог – ми не досягнемо хорошого для тієї команди результату.
Знаєте, я постійно чую від керівників з дипломами МБА (ще одна штука, яка коштує дорого та, чомусь, за моїми дуже суб’єктивними спостереженнями, запускає “стандартизоване, правильне” замість критичного мислення. Вибачте за це моє упередження). Так от ті керівники мені часто кажуть, що ні в якому разі ми не можемо бути друзями зі своїми підлеглими. Та тут є деякі нестиковки в розуміннях слова.
Тому для мене основні питання тут такі:
Що означає “не бути друзями”?
Не бути щирими? Не обговорювати проблеми? Не прояснювати стосунки?
Так, робочі стосунки також треба прояснювати.
Так, в робочих стосунках теж треба бути щирими.
І так, дідько! Ми маємо бути дружніми до своїх колег! Саме в навичках побудови атмосфери дружньості, відкритості та взаємної поваги і є цінність сучасного менеджера.
З часів, коли Генрі Форд казав: “Чому, коли мені потрібні просто робочі руки, до них додаються мізки?” минуло 100 років! Люди добрі, за ці сто років винайшли інтернет, мобільні телефони в які можна тицяти пальцями, штучний інтелект і багато чого про що діду Форду навіть не могло снитися. Чому ми до цих пір використовуємо методи вікової давності?
Я от чесно не знаю, чому у 2023 році я все ще маю говорити про це. А таки маю, бо все ще чую “ми тут не друзі, ми маємо поводитися професійно”. Що? Сьогодні, коли вже є купа досліджень, тьма тьмуща кейсів та прикладів.
Але добре, як казали предки: “Повторення – мати навчання”. Тому знову повторюся, бо не ледаща.
Не будувати позитивні взаємини та дружню робочу атмосферу в компанії – це відверта дичина у 21-му сторіччі.
Бути дружнім зі своїми співробітниками може мати багато переваг як для працівників, так і для організації в цілому. Ось деякі причини, чому дружність може бути ефективною:
- Підвищує мораль та мотивацію. Коли співробітники відчувають, що їхній керівник або менеджер доступний і дружелюбний, це може допомогти підвищити мораль та мотивацію. Це, в свою чергу, може призвести до збільшення продуктивності та задоволення роботою.
- Покращує комунікацію: Коли менеджери є дружелюбними, створюється відкрите та привітне середовище, де співробітники відчувають себе комфортно спілкуватись зі своїми керівниками. Це може покращити комунікацію та співпрацю в команді, що призведе до кращих результатів.
- Збільшує відданість: Коли співробітники відчувають себе цінними та тими, кого поважають, вони більш схильні залишатись вірними організації. Бути дружнім та доступним може допомогти створити почуття відданості та зобов’язаності серед співробітників.
- Зменшує текучість кадрів: Коли співробітники задоволені своєю роботою та отримують від неї задоволення, вони менш схильні покидати організацію. Бути дружнім може сприяти задоволенню роботою, що може допомогти зменшити текучість кадрів.
- Покращує культуру компанії: Дружня та позитивна корпоративна культура може мати хвильовий ефект на всю організацію.
“Досить голих слів, Яно, дай нам трохи фактів”
Мій чоловік, інженер за освітою та, наразі, керівник проекту у сфері будівництва, мені часто каже, що я живу у світі, якого не існує (привіт, Хаві).
Але ось як буває, світу не існує, а факти є (це я з сарказмом)
Є достатньо досліджень, які вказують на те, що відсутність дружелюбності або позитивних стосунків між співробітниками може мати негативний вплив на економічну продуктивність компанії:
- Згідно з дослідженням Gallup, співробітники, які мають найкращого друга на роботі, в сім разів (!) більше схильні бути залученими до своєї роботи. Залучені співробітники є більш продуктивними, їхня відсутність на роботі меньша, вони більш схильні залишатися в компанії на тривалий термін.
- Дослідження, проведене Університетом Ворвіка, показало, що щастя призводить до 12% збільшення продуктивності, тоді як незадоволені працівники на 10% менш продуктивні.
- Дослідження Harvard Business Review встановило, що співробітники, які відчувають себе частиною команди на роботі, більш продуктивні, мотивовані та залучені до роботи. Вони також більш схильні до співпраці та обміну інформацією, що може призвести до кращого вирішення проблем та інновацій.
- Дослідження Queens School of Business встановило, що компанії з позитивною робочою культурою мають вищий рівень задоволення співробітників, нижчі показники текучості кадрів та вищі фінансові результати порівняно з компаніями з негативною робочою культурою.
Дослідження, що демонструють наскільки важливо підтримувати дружню атмосферу в компанії
Ось вам ще приклади. Лінки на всі першоджерела залишу наприкінці статті.
Дослідження, опубліковане в журналі Journal of Business and Psychology, показало, що керівники, яких сприймали як дружніх, мали співробітників, які були більш віддані своїй роботі та менш схильні покидати організацію. Дослідження також показало, що сприйнята дружність була позитивно пов’язана з задоволенням працівників та їхньою поведінкою в організації. [1]
Дослідження, опубліковане в журналі Journal of Applied Psychology, показало, що працівники, у яких були дружні та підтримуючі керівники, працювали краще та мали меньшу схильність до стресу, пов’язаного з роботою. Дослідження також показало, що працівники були більш схильні до виконання відповідальностей поза своїми робочими обов’язками, коли у них були підтримуючі керівники. [2]
Дослідження, опубліковане в Harvard Business Review, яке показує, що дружність керівників може покращити продуктивність та знизити кількість відмов у роботі. У дослідженні було вказано, що керівники, які проявляють дружелюбність та доброзичливість, забезпечують кращу співпрацю та залученість працівників до роботи. [3]
Дослідження опубліковане в Journal of Applied Psychology про те, як підтримуючі поведінки керівників на робочому місці впливають на залученість співробітника до роботи та загальне щастя. [4]
Більше третини свого життя ми проводимо на роботі. А більшість з нас і того більше. Цей час має щось значити. Ні, ніхто не вмотивований тільки грошима. Людина – дуже соціальна тварина. Окрім грошей нам ще вкрай необхідна повага, визнання, відчуття, що ми робимо щось значуще. Ми всі хочемо бути у підтримуючому середовищі, де є прийняття та розвиток. Не тільки гроші!
І якщо вам, як керівнику, здається, що ви нагороджуєте грошима і за ці гроші можете робити все, що завгодно, то вітаю, кажучи метафорично, ви ще з дядьком Фордом, користуєтеся телеграмом (не додатком, реальним телеграмом), дзвоните дротовим телефоном, креслення робите вручну та рахуєте “стовбиком”, без Екселю та навіть калькулятору!
Посилання:
La vida que importa 
Deja un comentario